Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПЛЮЩИ́ЛЬНИК, а, ч., спец.Робітник, що займається плющенням.
імен. чол. роду, жив.спец.плющильщик
-а, ч., спец. Робітник, що займається плюенням.
ПЛЮЩИЛЬНИК плющильника, м. (спец.). Рабочий металлического производства, специалист по плющению. Плющильник проволоки.
спец.flattener, laminator
-а, ч. , спец. Робітник, що займається плюенням.
тех. плюшчыльнік, муж.
压延工
техн. плющильщик
плющильник, -а
Плюшчыльнік
плющильщик