ПЛАКАТНИК

плака́тник іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПЛАКАТНО →← ПЛАКАТНІСТЬ

Смотреть что такое ПЛАКАТНИК в других словарях:

ПЛАКАТНИК

ПЛАКА́ТНИК, а, ч.Художник, що малює плакати (у 1 знач.).Колектив українських художників-плакатників у ці [громадянської війни] роки помітно зріс (з нау... смотреть

ПЛАКАТНИК

імен. чол. роду, жив.мист.плакатист

ПЛАКАТНИК

-а, ч. Художник, що малює плакати (у 1 знач.).

ПЛАКАТНИК

[płakatnyk]ч.plakaciarz

ПЛАКАТНИК

-а, ч. Художник, що малює плакати (у 1 знач. ).

ПЛАКАТНИК

ист. плакатист, плакатчик

ПЛАКАТНИК

плакатник, -а

T: 130