Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПИ́САР, я, ч.1. заст. Людина, що професійно займалася переписуванням паперів; писець.Тільки з XIII-го віку появляються в Новгороді писарі, що пишуть уж... смотреть
ПИ́САР іст. (людина, яка професійно займалася переписуванням паперів, складанням прохань тощо), ПИСЕ́ЦЬ, ПИСА́КА заст.; ПЕРЕПИ́СУВАЧ (той, хто займався... смотреть
-я, ч. 1) заст. Людина, що професійно займалася переписуванням паперів; писець. 2) Працівник штабної армійської канцелярії. 3) іст. Службова особа, що... смотреть
-я, ч. 1》 заст. Людина, що професійно займалася переписуванням паперів; писець.2》 Працівник штабної армійської канцелярії.3》 іст. Службова особа, ... смотреть
Писар пише, писар маже, так запише, як хто скаже.Робить, як велять.Писар провинився, а шевця повісили.Покарали невинного.
імен. чол. роду, жив.писарь
[pysar]ч.pisarz
Clerk; secretary; calligrapher; іст. scribe
м.пи́сарь општински писар — пи́сарь общи́ны судски писар — делопроизводи́тель суда́
Пи́сар, -ря, -реві, -рем, -рю! -сарі́, -рі́в
【阳】 司书, 录事, 抄写
писарь, писец військовий писар — военный писарь
уст. писарь; уджавны писарӧн — работать писарем
писець, канцелярист, з. писака.
Skriver
-я m pisarz (w kancelarii)
писар, -я