Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
БЕНЕФІЦІА́НТ, а, ч.Особа, на користь якої дається бенефіс.Центральна постать у п'єсі “Батраки” – Юрко, якого грав бенефіціант (з наук.-попул. літ.).
[beneficjant]ч.beneficjent фін., юр.
імен. чол. роду, жив.розм.бенефициант
-а, ч. Особа, на користь якої давався бенефіс.
бенефіціант; ч. артист (працівник театру), на користь або на честь якого влаштовується бенефіс.
бенефіці́ант артист (працівник театру), на користь або на честь якого влаштовується бенефіс.
Actor for whom benefit performance is given
-а, ч. Особа, на користь якої давався бенефіс.
бенефіціант, -а