БЕНЕДИКТИНЕЦЬ

бенедикти́нець іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

БЕНЕДИКТОВИЧ →← БЕНЕДИКТИН

Смотреть что такое БЕНЕДИКТИНЕЦЬ в других словарях:

БЕНЕДИКТИНЕЦЬ

імен. чол. роду, жив.розм.

БЕНЕДИКТИНЕЦЬ

[benedyktynec']ч.benedyktyn реліг.

БЕНЕДИКТИНЕЦЬ

БЕНЕДИКТИ́НЕЦЬ див. бенедикти́нці.

БЕНЕДИКТИНЕЦЬ

Монах ордена Бенедикта [XII]

БЕНЕДИКТИНЕЦЬ

бенедиктинець, -нця

Рекомендуем посмотреть:

OSTJATE

QUADRATISCHE ABHÄNGIGKEIT

ВЫСЕВНОЙ

ИЗМАРАГД

ИКРИНКА

КАБЕЛЬТОВ

ПРИСУШИТЬ

РАССЛЫШАТЬ

ТЕЛЕГРАФНЫЙ ПЕРЕВОД

ШПАКЛЕВАТЬ

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я