Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПЕРЕВІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.Прожити певний час, вік.Я вже свій вік перевікувала (із журн.).
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: перевікувавши
-ую, -уєш. Док. до вікувати.
Перевікува́ти, -ку́ю, -ку́єш
-ую, -уєш.Док. до вікувати.