ІМЕНИННИК

імени́нник іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ІМЕНИННИЦЯ →← ІМЕНИННИЙ

Смотреть что такое ІМЕНИННИК в других словарях:

ІМЕНИННИК

-а, ч. 1) Чоловік, хлопець у день своїх іменин. •• Дивитися (ходити і т. ін.) іменинником — мати радісний, щасливий вигляд. 2) перен. Про того, чиї ус... смотреть

ІМЕНИННИК

ІМЕНИ́ННИК (людина в день її народження), НАРО́ДЖЕНИК розм. Для згадки від своїх заводчан подарунок іменинникові піднесли: лампу настільну з підставкою... смотреть

ІМЕНИННИК

One whose name day it is (or is celebrated)ходити (дивитися) іменинником жарт. — to look cheery, to look bright and happy

ІМЕНИННИК

-а, ч. 1》 Чоловік, хлопець у день своїх іменин.Дивитися (ходити і т. ін.) іменинником — мати радісний, щасливий вигляд.2》 перен. Про того, чиї успіх... смотреть

ІМЕНИННИК

імен. чол. роду, жив.екон.именинник

ІМЕНИННИК

[imenynnyk]ч.solenizant

ІМЕНИННИК

【阳】 过命名日的人

ІМЕНИННИК

Імени́нник, -ка; -нники, -ків

ІМЕНИННИК

-а m solenizant

ІМЕНИННИК

іменинник, -а

ІМЕНИННИК

именинник

T: 95