Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТО... смотреть
ПАСОВИ́СЬКО, а, с.Те саме, що пасови́ще.Усюди до панів поприлипали наші ліси, луги та пасовиська! Ані від попів, ані від панів нема нам чого надіятися ... смотреть
Вигін, випас, пасовище, пастівень, пастівник, пастовень, пастовище, полонина (гірське пасовище), полонинка, попас і попас, попасище
[pasowys'ko]с.pastwisko
випас, попас, паша, (за селом) вигін, (на облозі) толока, (в огорожі біля хати) пастівень, пастівник, (у горах) полонина; пасовище, р. пасовиця.
-а, с. Те саме, що пасовище.
імен. сер. родупастбище
(місце для випасання худоби) пасовище, випас, паша, розм. пастівник, (біля села) вигін, царина, (в Карпатах) полонина.
Ділянка землі, на якій випасають тварин; поділяються на культурні та природні.
ділянка землі, на якій випасають тварин; поділяються на культурні та природні.
Пасо́ви́сько, -ка, -ку, на -ку; -со́ви́ська, -со́ви́ськ
-а, с. Те саме, що пасовище.
Pasture, grassland
Паша
= пасовище пастбище
паша
паша