ПАНЬКАТИ

па́нькати дієслово недоконаного виду розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПАНЬКАТИСЯ →← ПАНЬКАННЯ

Смотреть что такое ПАНЬКАТИ в других словарях:

ПАНЬКАТИ

ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИ... смотреть

ПАНЬКАТИ

ПА́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., кого, розм.1. коло кого – чого. Потурати чиїмсь примхам, каверзуванням; балувати.– Роботу сама хай виконує внучка, Не паньк... смотреть

ПАНЬКАТИ

-аю, -аєш, недок., перех., розм. 1) коло кого – чого. Потурати чиїмсь примхам, каверзуванням; балувати. || Пильно доглядати кого-, що-небудь; плекати.... смотреть

ПАНЬКАТИ

-аю, -аєш, недок. , перех. , розм. 1》 коло кого – чого. Потурати чиїмсь примхам, каверзуванням; балувати.|| Пильно доглядати кого-, що-небудь; плека... смотреть

ПАНЬКАТИ

па́нькати 1. часто повторювати слова “пан”, “пані” (ср, ст)2. звертатися надміру офіційно, забуваючи про товариські стосунки (ср, ст): Чого ти мені “панькаєш”? Забув моє ймення? (Острук)... смотреть

ПАНЬКАТИ

Па́нькати Просити, кланятися, випрошувати. Крім того, не потребують люди панькати, в кого не треба, щоб приняв їх худібку на пасовиско (Канюк, 1906, 7)... смотреть

ПАНЬКАТИ

1) (кого) баловать (кого) 2) (коло кого) ухаживать (за кем), заботиться (о ком)

ПАНЬКАТИ

див. балувати

T: 19