ПАНТЕЛИК

пантели́к іменник чоловічого роду вживається у складі фразеологізму

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПАНТЕЛИЧЕНИЙ →← ПАНТЕЛЕМОНОВИЧ

Смотреть что такое ПАНТЕЛИК в других словарях:

ПАНТЕЛИК

збива́ти / зби́ти з пантели́ку кого. 1. Дезорієнтувати, заплутувати кого-небудь. Зайчиха як почала петляти по лісі туди-сюди,— і зовсім збила їх з пантелику. Цього разу мисливці нікого не вбили (О. Іваненко); Турки знали, що умовним сигналом до штурму в росіян має бути червона ракета. Але, щоб збити їх з пантелику, Суворов наказав пускати ракети щоночі (С. Добровольський). 2. Виклика́ти розгубленість, збентеження, подив у когось, спонука́ючи до зміни поведінки. Тут багато вмудрованих досвідом мовчальників, .. Дехто з них знає про Ірину те, що й він (Майдан), і це збиває їх з пантелику (Ю. Мушкетик); Мої господині так звикли до моєї появи в суботні вечори, що прихід у середу збив їх з пантелику (М. Ю. Тарновський); — Може, якимсь питанням збити її з пантелику, не дати першій заговорити... (М. Стельмах). зби́тий з пантели́ку. — Ну, добре, — мимрить збитий з пантелику Валя, — хай буде зби́тися з пантели́ку. 1. Заплутатися, розгубитися. Що ж я розказувала?.. Забула.. Що за напасть така!.. Почну, почну та й теє... і зіб’юсь з пантелику... (О. Стороженко); — Хочете — в суд дамо справу, а хочете,— хай громада в селі скаже вам про своє слово... Кавун так збився з пантелику, що не знав уже, що й сказати на це (П. Козланюк). 2. Втратити здоровий глузд, повести себе нерозумно, нерозсудливо. — Тепер час нам направити молодого раджу на пряму й добру путь, бо через ту свою селянку він зовсім збився з пантелику,— сказала цариця (І. Нечуй-Левицький); (Роман:) .. Наважався спершу все їй (Хведосці) розказати, а зустрівся з батьком її, не вмовчав і виявив серце! Чи я ошалів, чи з пантелику збився? (М. Кропивницький). з пантели́ку. Несподіваний, раптовий. Тільки прибадьорився старий, ввійшов у форму — і раптом така смерть з пантелику (І. Драч).... смотреть

ПАНТЕЛИК

ПАНТЕЛИ́К, у, ч.:◇ Збива́ти / зби́ти з пантели́ку (діал. з пли́гу) див. збива́ти;(1) Зби́тий з пантели́ку (д) див. збива́ти;Зби́тий з пантели́ку див. з... смотреть

ПАНТЕЛИК

в спол.збити з пантелику — to confuse, to disconcert, to baffleзбитися з пантелику — to be at a loss; to be at one's wit's endзбитий з пантелику — led ... смотреть

ПАНТЕЛИК

привести в замешательство, запутать.Панталык — искаженное Пантелик, гора в Аттике (Греция) со сталактитовой пещерой и гротами, в которых было легко заб... смотреть

ПАНТЕЛИК

•• Збитий з пантелику — а) який спантеличився, заплутався або дезорієнтувався; б) який почав діяти нерозважливо.

ПАНТЕЛИК

【副】Збивати (збити) з пантелику 口 把(某人) 搞糊涂, 使不知所措

ПАНТЕЛИК

Пантели́к, -ку. Зби́ти з пантели́ку кого

ПАНТЕЛИК

імен. чол. родутолк

ПАНТЕЛИК

Збитий з пантелику — а) який спантеличився, заплутався або дезорієнтувався; б) який почав діяти нерозважливо.

ПАНТЕЛИК

-у m збити з панте-лику zbić z tropu (z pantałyku)

ПАНТЕЛИК

в соч. - збити з пантелику

T: 143