Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
БЕЗПЕРЕМІ́ННО.1. заст. Присл. до безперемі́нний.Він безперемінно був маршалом, а маршал був тоді не те, що тепер предводитель (Панас Мирний).2. присл.,... смотреть
1. див. безперебійно2. авжеж, аджеж, аякже, звичайно, доконче, конче, обов'язково, певно, певна річ, притьма, пробі, див. невідмінно, звісно
1) заст. Присл. до безперемінний. 2) присл., діал. Обов'язково, неодмінно.
Безперемінно нар. Непремѣнно. Уночі безперемінно буду. О. 1862. VІІ. 43. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 43.... смотреть
1》 заст. Присл. до безперемінний.2》 присл. , діал. Обов'язково, неодмінно.
прислівник
Changelessly, unchangeably
Безперемі́нно, -на, -не