Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
КІЛО́К (груба палиця, жердина, загострена з одного або двох кінців), КІЛ, ПА́КІЛ діал., КО́ЛИК діал.; ПА́ЛЯ (перев. загострена вгорі жердина, яку в дав... смотреть
ПА́КІЛ, кола, ч.Кілок.Підперто паколом кожну гілляку! (Ю. Яновський);Стояли прихилені до стіни нові колеса од безтарки, а над ними, на паколах, висіла ... смотреть
-кола, ч., діал. Кілок.
імен. чол. роду
див. палиця
Па́кіл, -кола; -коли, -лів
-кола, ч. , діал. Кілок.