Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
БЕЗНЕВИ́ННО.Присл. до безневи́нний.“Отак безневинно і досталося [дісталося] Галі на горіхи”, – подумав він (Панас Мирний);Не раз дрижали [стіни] від тя... смотреть
Безневинно нар. Невинно, безъ вины. Мир. ХРВ. 278. Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв. АД. І. 187. Въ слѣдующей пѣснѣ нарѣчіе это употреблено, кажется, въ значеніи: не безъ вины, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх стає Господь безневинно карати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 42.... смотреть
прислівникрозм.невинно
Присл. до безневинний.
Безневи́нно, присл.
нар. 1) невинно; безвинно, без вины 2) безобидно, безвредно
Присл. до безневинний.