Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПІДШЕ́ФНИК, а, ч., розм.Особа або установа, що перебуває під чиїм-небудь шефством.
-а, ч., розм. Особа чи установа, що перебуває під чиїм-небудь шефством.
імен. чол. роду, жив.
-а, ч. , розм. Особа чи установа, що перебуває під чиїм-небудь шефством.
підшефник, -а