Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) (живіт, голову, плечі тощо), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ПІДБИРА́ТИ, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ. — Док.: втягти́ (утягти́), втягну́ти (у... смотреть
підтяга́ти (підтя́гувати) / підтягти́ (підтягну́ти) живі́т. Бути напівголодним, обмежувати себе в їжі; недоїдати. Там кухонь польових немає. В тилу владає інших світ. Згубив картки свої в трамваї,— Сиди і підтягай живіт (А. Малишко); От тільки з харчами та з водою у нас тугувато. Що ж, уріжемо пайок, іншого виходу немає. Підтягнемо животи (Д. Ткач). підтя́гувати (стя́гувати, затя́гувати і т. ін.) / підтягти́ (стягти́, затягти́ і т. ін.) па́ски (па́сок, ремінці́, очкурі́, пояски́ і т. ін.). Бути напівголодним, недоїдати. Ти в армії був на всьому готовому, а ми паски підтягували (С. Чорнобривець); — Люди довго підтягували ремінці, на картках перебивалися, і якщо вони витворюють зараз собі .. культ .. шлунка,— то невже ти їх станеш осуждати (осуджувати) за це? (О. Гончар); Гітлер нікому не давав вільно дихати. Він усе підпорядковував війні .. Німці тільки й знали, що затягували пояски дедалі тугіше (П. Загребельний).... смотреть
ПІДТЯГТИ́ див. підтяга́ти.
див. підтягати.
див. підтягувати
【完】 见 підтягати
див. підтягати.
сов. от підтягати
техн. подтягивать