Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПІДПА́ЛЕНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до підпали́ти.Підпалена необачною рукою, закурилася трава (Б. Грінченко);Горіло передмістя, підпалене запалювальними б... смотреть
ГОРІ́ЛИЙ (який зазнав дії вогню), ПА́ЛЕНИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ, ОБПА́ЛЕНИЙ (ушкоджений вогнем); ПІДГОРІ́ЛИЙ, ПІДПА́ЛЕНИЙ, ПРИГОРІ́ЛИЙ, ПРИПА́ЛЕНИЙ (трохи, част... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підпалити. || підпалено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який трохи підгорів (про хліб, страву і т. ін.). |... смотреть
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підпалити.|| підпалено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який трохи підгорів (про хліб, страву і т. ін.... смотреть
[pidpałenyj]прикм.podpalony
ад'єктивподожженный
1) подожжённый 2) (о лошади) разг. разгорячённый; загнанный (изнурённый быстрой ездой)
техн. подожжённый, подпалённый