ПІДОФІЦЕР

підофіце́р іменник чоловічого роду, істота арх.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПІДОХОТИТИ →← ПІДОСТРОЖУВАТИ

Смотреть что такое ПІДОФІЦЕР в других словарях:

ПІДОФІЦЕР

ПІДОФІЦЕ́Р, а, ч., розм., заст.Унтер-офіцер.Бородавкіна була дочка одеського міщанина, підофіцера (І. Нечуй-Левицький);В залах стояли і сиділи в повном... смотреть

ПІДОФІЦЕР

-а, ч., розм., заст. Унтер-офіцер.

ПІДОФІЦЕР

імен. чол. роду, жив.

ПІДОФІЦЕР

[pidoficer]ч.podoficer

ПІДОФІЦЕР

-а, ч. , розм. , заст. Унтер-офіцер.

ПІДОФІЦЕР

Підстаршина

T: 100