Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЗАМІТА́ТИ (мітлою, віником збирати з якоїсь поверхні сміття), МЕСТИ́, ПІДМІТА́ТИ, ВИМІТА́ТИ, ОБМІТА́ТИ (навколо чого-небудь). — Док.: замести́, підмест... смотреть
підмести́[п'ідмеисти]-еиту, -еитеш, -еитеимо, -еитеите; мин. -м'іў, -меила; нак. -еити, -еит'іт'
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: підмівшиподмести
ПІДМЕСТИ́ див. підміта́ти.
недок. підмітати, док. підместиto sweep
див. підмітати.
{підмеисти́} -еиту́, -еите́ш, -еитеимо́, -еитеите́; мин. -мі́ў, -меила́; нак. -еити́, -еиті́т.
【完】 见 підмітати
-ету, -етеш podmieść, pozamiatać
підмести
див. підмітати.
сов. от підмітати