Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл.... смотреть
ПІДЛИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛИ́ПНУТИ, ну, неш, док.1. Прилипати до чого-небудь знизу.2. перен., розм. Те саме, що підлабу́знюватися.
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: підлипавши, підлипаючиподлипатьДеепричастная форма: подлипав, подлипая
-аю, -аєш, недок., підлипнути, -ну, -неш, док. 1) Прилипати до чого-небудь знизу. 2) перен., розм. Те саме, що підлабузнюватися.
-аю, -аєш, недок. , підлипнути, -ну, -неш, док. 1》 Прилипати до чого-небудь знизу.2》 перен. , розм. Те саме, що підлабузнюватися.
недок. підлипати, док. підлипнутиto stick, to adhere (under)
див. лестити