Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПІДГОРТА́ТИ (вирощуючи рослини, нагрібати розпушену землю до основи стебел), ОБГОРТА́ТИ, ПІДСИПА́ТИ розм., ОБСИПА́ТИ розм., ПІДГО́РТУВАТИ розм.; ПІДСА́... смотреть
підгорта́ти / підгорну́ти під чо́біт кого. Ставити кого-небудь у повну залежність, підлеглість. Завзята, енергійна жінка може будь-якого чоловіка підгорнути під чобіт (З газети). підгорну́ти під чобіто́к. — Оце сердешний Охрім ускочив! Так, виходе (виходить) вона його добре під чобіток підгорнула? — озвалася пані (Дніпрова Чайка). піджима́ти (підгорта́ти, підгина́ти і т. ін.) / піджа́ти (підгорну́ти, підігну́ти, підібга́ти і т. ін.) хвіст (хвоста́). 1. Втрачати упевненість, пиху, злякавшись чи засоромившись наслідків своїх дій, вчинків або відчуваючи свою провину. Почував себе (Гнида) не зовсім добре, винувато підгортав хвоста й віддано лащився до Онохрія Литки (Г. Епік); — Скоро ми, Василю, такого перцю фашистам всиплемо, що вони хвости підіжмуть і аж до самого Берліна тікатимуть без оглядки (І. Цюпа); В сірому тумані тепер усі бачили, як гайдамаки, підібгавши хвости, давали тягу до своєї казарми (П. Панч). 2. Угамовувати свій запал, затятість і т. ін. в чому-небудь; утихомирюватися, заспокоюватися. У Бачури підупав настрій. Дивна ця людина — Ковалів. То він рветься у бій, то підгинає хвоста (М. Чабанівський); (Пріська:) Ви плюньте йому межи очі, чого він чіпляється? (Марина:) О, у мене недовго! Такого дам одкоша, що зараз хвоста підгорне (І. Карпен... смотреть
недок. підгортати, док. підгорнути1) to tuck in (up), to tuck (to bend) under, to turn in2) to rake (to scrape) up3) (рослини) to earth up
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: підгорнувшиподгрести
ПІДГОРНУ́ТИ див. підгорта́ти.
див. підгортати.
Падвеславацьпадгарнуць
-ну, -неш 1. podgarnąć (pod coś) 2. okopać (rośliny)
падвеславацьпадгарнуць
падвеславаць падгарнуць
див. підгортати.
техн. подвёртывать
сов. от підгортати