ПІДБУРНИК

підбу́рник іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПІДБУРНИЦЯ →← ПІДБУРЛИВО

Смотреть что такое ПІДБУРНИК в других словарях:

ПІДБУРНИК

імен. чол. роду, жив.подстрекатель

ПІДБУРНИК

-а, ч. Той, хто підбурює (у 1 знач.).

ПІДБУРНИК

-а, ч. Той, хто підбурює (у 1 знач. ).

ПІДБУРНИК

підбурник, -а

ПІДБУРНИК

solicitor

Рекомендуем посмотреть:

BIOLOGICKÁ KYBERNETIKA

INTIMACY

LATRÍNA

NONAMORTIZING LOAN

PASSIVE (NEUTRAL) EQUILIBRIUM

ROD REINFORCEMENT

SIRPS

ПАВ

ПРОКУСАТЬ

ПРОМАНІЖИТИ

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я