БЕЗГОМІНЬ

бе́згомі́нь іменник жіночого роду поет.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

БЕЗГОНОРАРНИЙ →← БЕЗГОМІННЯ

Смотреть что такое БЕЗГОМІНЬ в других словарях:

БЕЗГОМІНЬ

ТИ́ША (стан, коли десь немає звуків; відсутність розмов), ЗА́ТИ́ШОК, ТИШ поет.; БЕЗГОЛО́ССЯ, БЕЗМО́ВНІСТЬ, БЕЗГОМІ́ННЯ, БЕ́ЗГОМІНЬ розм. (відсутність г... смотреть

БЕЗГОМІНЬ

БЕ́ЗГОМІ́НЬ, і, ж., поет.Те саме, що безгомі́ння.Підвівся прапор в безгомінь ясну над рідним краєм (С. Голованівський);Стрілянина тим часом вщухла, і в... смотреть

БЕЗГОМІНЬ

імен. жін. родувід слова: безгомінняімен. сер. роду

БЕЗГОМІНЬ

-і, ж., поет. Те саме, що безгоміння.

БЕЗГОМІНЬ

див. тиша

БЕЗГОМІНЬ

-і, ж. , поет. Те саме, що безгоміння.

T: 114