Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ОШКІ́РЕНИЙ, рідко ОСКІ́РЕНИЙ, а, е, розм.1. Дієпр. пас. до ошкі́рити, оскі́рити.Оленчукові він і вночі привиджується з ошкіреними зубами (О. Гончар);* ... смотреть
рідко оскірений, -а, -е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до ошкірити, оскірити. 2) у знач. прикм. З розтуленим від люті ротом і відкритими зубами.
рідко оскірений, -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ошкірити, оскірити.2》 у знач. прикм. З розтуленим від люті ротом і відкритими зубами.
ад'єктивоскаленный