ОСУДЖЕННЯ

осу́дження іменник середнього роду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ОСУДЖУВАНИЙ →← ОСУДЖЕНИЙ

Смотреть что такое ОСУДЖЕННЯ в других словарях:

ОСУДЖЕННЯ

О́СУД (вияв негативного, несхвального ставлення до кого-, чого-небудь), ОСУ́ДЖЕННЯ, ЗАСУ́ДЖЕННЯ, НЕСХВА́ЛЕННЯ, ОГУ́ДА, ГА́НА, ПРОКЛЯ́ТТЯ підсил., ОСТРА... смотреть

ОСУДЖЕННЯ

ОСУ́ДЖЕННЯ, я, с.1. Дія за знач. осуди́ти.Осудження невинної людини – удар по закону (В. Дрозд).2. Те саме, що о́суд 1, 3.Чоловічок з гострою борідкою ... смотреть

ОСУДЖЕННЯ

[osudżenńa]с.dezaprobata

ОСУДЖЕННЯ

імен. сер. родуте саме, що осудосуждение

ОСУДЖЕННЯ

-я, с. Те саме, що осуд 1).

ОСУДЖЕННЯ

(несхвальне ставлення до кого-, чого-небудь) несхвалення, засудження, розм.: осуд, (особливо негативне) гана, книжн. остракізм.

ОСУДЖЕННЯ

Осуд, осуда, обмова, огуда, гудьба, погудка, гана, догана

ОСУДЖЕННЯ

-я, с. Те саме, що осуд 1).

ОСУДЖЕННЯ

Вымова

ОСУДЖЕННЯ

вымова

ОСУДЖЕННЯ

вымова

T: 136