Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
НАБРИ́ДЛИЙ (який набрид, став нецікавим, немилим, нестерпним), ОБРИ́ДЛИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ЛИЙ підсил., ОСТОГИ́ДЛИЙ підсил. розм., ОС... смотреть
ОСТОЧОРТІ́ЛИЙ, а, е, зневажл.До краю обридлий; остогидлий.Він бачив, що Славко радий був нагоді вирватися з осточортілих стін гімназії хоч на кілька дн... смотреть
-а, -е, зневажл. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до осточортіти. 2) у знач. прикм. До краю обридлий; остогидлий.
-а, -е, зневажл. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до осточортіти.2》 у знач. прикм. До краю обридлий; остогидлий.
ад'єктивосточертелый