Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙ рідше, НЕДВИЖИ́МИЙ рідше, НЕДВИ́ЖНИЙ рідше, ЗАВМЕ́РЛИЙ підси... смотреть
ОСТОВПІ́ЛИЙ, а, е.1. Дієпр. акт. до остовпі́ти.Спинився я на хвильку остовпілий, Наслухав, як ярмо засніжене скрипить (М. Рильський).2. у знач. прикм. ... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до остовпіти. 2) у знач. прикм. Який раптово втратив здатність рухатися, свідомо сприймати що-небудь (від хвилювання... смотреть
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до остовпіти.2》 у знач. прикм. Який раптово втратив здатність рухатися, свідомо сприймати що-небудь (від хвилюванн... смотреть
ад'єктивостолбенелый
див. приголомшений; розгублений
Stock-still; stunned, stupefied, rooted to the place
остовпілий:◊ стоя́ти як остовпілий → "стояти"
остолбенелый