Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
НЕПОКО́РА (небажання або відмова підкоритися кому-небудь, слухатися когось), НЕПОКІ́РНІСТЬ, НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, НЕПІДКО́РЕННЯ, НЕПО́СЛУХ, ОСЛУШЕ́НСТВО кни... смотреть
ОСЛУШЕ́НСТВО, а, с., книжн., заст.Вияв непослуху, непокори.– Мені не страшні ніякі бонапарти, аби лише мої мужики справно працювали на полі. Та щоб у п... смотреть