Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ОСЛА́ВЛЕНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до осла́вити.Дарма Марко завіряв, що за власну образу побився з недругом. Не повірила [Текля]. І без того ославлена на... смотреть
[osławłenyj]прикм.osławiony (знаний)
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ославити.
ад'єктивославленный
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до ославити.