Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ОСКІ́ЛОК, лка, ч., рідко.Відбитий, відколотий шматок чого-небудь твердого; скалка, тріска.Біля каганця сидів сивий дід, оскілком з очеретини підтягав г... смотреть
ОСКО́ЛОК (ОСКІ́ЛОК рідше) (дрібна частина бомби, снаряда, міни, що розірвалася), СКА́ЛКА, УЛА́МОК, ВІДЛА́МОК. Осколком йому знесло із голови смушеву ша... смотреть
диви́тися оскі́лками на кого, заст. Виявляти неприязнь, ворожість і т. ін. до кого-небудь. Харон, таких гостей уздрівши, оскілками на їх дививсь (І. Котляревський).... смотреть
Скалка, уламок, оприск