ОРУДАР

ору́да́р іменник чоловічого роду, істота рідко

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ОРУДКА →← ОРУДА

Смотреть что такое ОРУДАР в других словарях:

ОРУДАР

КЕРІВНИ́К (той, хто керує кимсь, чимсь, очолює когось, щось), ПРОВІДНИ́К, ПРОВОДИ́Р, ПРОВІ́ДЦЯ розм., ПРОВОДА́Р розм., ПРОВІ́ДЕЦЬ розм., ОРУДА́Р заст.,... смотреть

ОРУДАР

ОРУ́ДА́Р, ору́даря́, ч., рідко.Керівник, розпорядник; верховода.Не дав човнів орудар перевозу І навіть не прийшов до Ферідуна (А. Кримський);Другого ж ... смотреть

ОРУДАР

імен. чол. роду, жив.

ОРУДАР

орударя, ч., рідко. Верховода, керівник.

ОРУДАР

див. верховода; заводей

ОРУДАР

орударя, ч. , рідко.Верховода, керівник.

ОРУДАР

орудар, орударя

T: 48