Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
КЕРІВНИ́К (той, хто керує кимсь, чимсь, очолює когось, щось), ПРОВІДНИ́К, ПРОВОДИ́Р, ПРОВІ́ДЦЯ розм., ПРОВОДА́Р розм., ПРОВІ́ДЕЦЬ розм., ОРУДА́Р заст.,... смотреть
ОРУ́ДА́Р, ору́даря́, ч., рідко.Керівник, розпорядник; верховода.Не дав човнів орудар перевозу І навіть не прийшов до Ферідуна (А. Кримський);Другого ж ... смотреть
імен. чол. роду, жив.
орударя, ч., рідко. Верховода, керівник.
див. верховода; заводей
орударя, ч. , рідко.Верховода, керівник.
орудар, орударя