Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ОПРА́ВДАНИЙ, а, е, рідко.Дієпр. пас. до оправда́ти.Щоби побороти неясну і нічим не оправдану тривогу, Анеля встала і пішла до кухні (І. Франко);Виявило... смотреть
Опра́вданий. Поважний, обґрунтований, здійсненний (про прохання, бажання). Та ж він завсігди вволяв мою волю, не відказував мені в ніякім, хоч трохи оправданім желаню (Б., 1895, 9, 1); Продовжати сплату пожички можна лише на оправдану просьбу довжника в надзвичайних випадках (См.-Стоцький, Порадник, 41); Членам позволяє ся на окреме оправдане жаданє сплачувати членьский чинш за пасовиско в двох ратах, а то: першу рату на 1. мая, а другу на 15. липня (Канюк, 1906, 23)// порівн. рос. оправданный - виправданий, здійсненний.... смотреть
корень - ОПРАВД; суффикс - АН; окончание - ИЙ; Основа слова: ОПРАВДАНВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ОПРАВД; ∧ - АН; ⏰ - ИЙ; Сло... смотреть
[oprawdanyj]прикм.uniewinniony
-а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до оправдати.
ад'єктивоправданный
-а, -е, рідко.Дієприкм. пас. мин. ч. до оправдати.