ОПОВЗЕНЬ

о́повзень іменник чоловічого роду розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ОПОВЗТИ →← ОПОВЗАТИ

Смотреть что такое ОПОВЗЕНЬ в других словарях:

ОПОВЗЕНЬ

ЗСУВ (сповзання верхнього шару землі вниз), О́ПОВЗ розм., О́ПОВЗЕНЬ розм. Високими, широкими скиртами лежить вербове фашиння, пов'язане в снопи. Ним те... смотреть

ОПОВЗЕНЬ

О́ПОВЗЕНЬ, зня, ч., розм.Те саме, що зсув 3.Нема ні стежки, ні стежинки – Каміння, оповзні, пісок (П. Дорошко).

ОПОВЗЕНЬ

о́повзень[опоўзеин']-з(‘)н'а, ор. -знеим, м. (на) -з(‘)н'і, р. мн. -з(‘)н'іў

ОПОВЗЕНЬ

-зня, ч., розм. Те саме, що зсув 3).

ОПОВЗЕНЬ

імен. чол. родуоползень

ОПОВЗЕНЬ

{о́поўзеин} -з()на, ор. -знеим, м. (на) -з()ні, р. мн. -з()ніў.

ОПОВЗЕНЬ

-зня, ч. , розм. Те саме, що зсув 3).

ОПОВЗЕНЬ

Зісув, осув

ОПОВЗЕНЬ

оповзень, -зня

ОПОВЗЕНЬ

см. оповз

T: 85