Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ОПІ́ВНІЧ¹, ночі, ж.1. рідко. Середина ночі; північ.З опівночі пліт лежав готовий, аж просивсь на воду (М. Коцюбинський);Ліг на вікна з опівночі золотий... смотреть
ОПІ́ВНОЧІ (серед ночі, о дванадцятій чи близько дванадцятої години ночі), ОПІ́ВНІЧ, ОПОЛУ́НОЧІ розм. рідко, ВПІ́ВНІЧ розм. рідше. Лаврін приїхав додому... смотреть
-ночі, ж. 1) рідко. Середина ночі; північ. 2) присл. Те саме, що опівночі. 3) поет., заст. Північ (див. північ II).
-ночі, ж. 1》 рідко. Середина ночі; північ.2》 присл. Те саме, що опівночі.3》 поет. , заст. Північ (див. північ II).
Опі́вніч, -ночі, -ночі, -ніччю; -ночі, -ночей