Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
Олександра, Олександрина (Олися) жін. до Олександр. Лися, Саня, Санька, Саіпа, Сашенька, Сашеня, Сашура, Сандра, Санда, Шура, Шуронька, Шурочка. Олександра сиділа оддалік та скубла китицю білого цвіту акації (М. Коцюбинський); Сусіди любі! Пише вам Олеся. Ми всі здорові й добре нам ведеся (І. Франко); І пускали дівчата вінки На прозоре, задумливе плесо, Білоруські біляві Олесі І Оксани в моїй стороні (Л. Забашта); А це вже з двору заклик тьоті Сані: — Ідіть вечеряти! (П. Воронько); В артілі працювала Санька безвідмовно (Григорій Тютюнник); — Я зайшов за вами, Сашо... Я так давно вас бачив, Сашуню (О. Донченко); Дарці жаль Санди тому, що вона вбачає якусь далеку аналогію поміж Сандою і своєю незавидною долею (І. Вільде); Щура не хотіла хапати уламків щастя. Вона прагнула повного щастя, великого, красивого, неминучого (О. Гончар); Тама-лій (Бере Соту за руку): Нуте, Шурочко, я слухаю вас (О. Пчілка).... смотреть
власна назва, імен. жін. родуАлександравід слова: Олександрвласна назва, імен. чол. родуполігр.Александр
Олекса́ндра, -ри, -рі, -ро!
Олеся, Леся
див. Фортова, Олександра Іванівна
Острів у Антарктиді, біля узбережжя Антарктичного півостр. (Зх. Антарктида), на Тихому о.; 70 тис. км2; гористий, вис. до 2987 м; сполучений льодовикам... смотреть
острів у Антарктиді, біля узбережжя Антарктичного півостр. (Зх. Антарктида), на Тихому о.; 70 тис. км2; гористий, вис. до 2987 м; сполучений льодовиками з континентом; важкодоступний; відкрив 1821 Ф.Ф. Беллінсгаузен.... смотреть