Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ОКУЛЬТУ́РЕНИЙ, а, е, с. г.Дієпр. пас. до окульту́рити 1.Площі, виділені під насінники люпину, повинні бути чисті від бур'янів та добре окультурені (з н... смотреть
-а, -е, с. г. Дієприкм. пас. мин. ч. до окультурити 1). || окультурено, безос. присудк. сл.
-а, -е, с. г. Дієприкм. пас. мин. ч. до окультурити 1).|| окультурено, безос. присудк. сл.
ад'єктивокультуренный