Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ОКРУЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм., рідко.Те саме, що оточе́нець.– У села треба йти, через хуторян зв'язки налагоджувати з певними людьми, що позалишалися тут... смотреть
ОТОЧЕ́НЕЦЬ (той, хто перебував або перебуває в оточенні ворожих військ), ОКРУЖЕ́НЕЦЬ розм. рідше; ОБЛОЖЕ́НЕЦЬ (у місті, фортеці). В кожному селі полтав... смотреть
окруже́нець[окруженеиц']-н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў
імен. чол. роду, жив.розм.окруженец
-нця, ч. Те саме, що оточенець.
{окруже́неиц} -нца, ор. -нцеим, м. (на) -нцеиві/-нцу, мн. -нці, -нціў.
-нця, ч. Те саме, що оточенець.
окруженець, -нця