Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
I. ОКО́ЛИЦЯ (місцевість, що прилягає до чого-небудь, оточує щось), ОКРУ́ГА, ОКРУГ рідше, КРУЖИНА́ рідко, ОКІ́Л розм., ОКО́ЛІЯ заст., О́КОЛО діал. Здобу... смотреть
ОКО́ЛІЯ, ї, ж., заст.Околиця, округа.– Пекарня чудова, і пекарка знакома, удівонька. Красота така – на всю околію (Марко Вовчок).
-ї, ж., заст. Околиця, округа.
-ї, ж. , заст. Околиця, округа.