Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ОДНОПЛЕМІ́ННИК, а, ч.Той, хто належить до одного з ким-небудь племені, народу.Сам тутешній гуцул, Дідушок, проте, помітно відрізнявся від одноплемінник... смотреть
імен. чол. роду, жив.соплеменник
-а, ч. Той, хто належить до одного з ким-небудь племені, народу.
-а, ч. Той, хто належить до одного з ким-небудь племені, народу.
див. родич
одноплеменник; единоплеменник, соплеменник
одноплемінник, -а