Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ОБВИНУВА́ЧЕНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до обвинува́тити.– Вставай, серце, та вітай гостей! – тихо сказав Балабуха, неначе обвинувачений в якомусь проступс... смотреть
дієприкм accused; charged; (за обвинувальним актом – у злочині тощо imputed; incriminated; inculpated; indicted; (тж у знач ім) (у вчиненні злочину) accused; charged; defendant; (підозрюваний) suspect; alleged (supposed) offender; (за обвинувальним актом) charged on indictment; indictee • бути обвинуваченим to face a charge; stand indicted • законно ~ lawfully accused (charged, indicted) • особа обвинуваченого identity of the accused • психічний стан обвинуваченого accused's mental state • ~ за дізнанням charged on inquisition • ~ за обвинувальним актом charged on indictment; indictee • ~ разом з іншими особами co-accused; party to the charge • ~ у вчиненні (скоєнні) злочину accused of (charged with) a crime • ~ у судовому порядку judicially charged • ~, який відпущений на волю під заставу accused person out on bail; bailed defendant • ~, який утримується під вартою accused (person) in custody... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обвинуватити. || обвинувачено, безос. присудк. сл. 2) у знач. ім. обвинувачений, -ного, ч.; обвинувачена, -ної ж.... смотреть
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обвинуватити.|| обвинувачено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. ім. обвинувачений, -ного, ч. ; обвинувачена, -н... смотреть
(прикм.) taken into custody, (у злочині) (ім. і прикм.) accused, (у злочині) (ім.) alleged offender, arrested, charged offender, charged, criminal defendant, (ім.) D, defendant in a criminal prosecution, defendant, indicted, (у церковному або морському суді) libelee, party accused, respondent... смотреть
обвинува́чений[обвиенувачеинией]м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
обвинувачений прикм. accused, charged, defendant;\~ в судовому порядку judicially charged; \~ з дізнання charged on inquisition; \~ за обвинувальним актом charged on indictment; \ обвинувачений прикм. defendant, accused;... смотреть
особа, щодо якої в установленому порядку кримінально-процесуальним Кодексом України винесена постанова про притягнення до відповідальності. англ. accused; нім. Angeklagte m –n, -n; угор. vádlott; рос. обвиняемый.... смотреть
[obwynuwaczenyj]прикм.obwiniony
ад'єктивобвиненный
1) прич. обвинённый 2) сущ. обвиняемый; (находящийся под судом) подсудимый
звинувачений, оскаржений; недок. обвинувачуваний, оскаржуваний.
(як ім.) the accused; defendant
【阳】 被告人
{обвиенува́чеинией} м. (на) -ному/-нім, мн. -ні.
Anklagad, tilltalad, åtalad
Обвинува́чений, -на, -не
Anklaget, tiltalte
Tiltalte
-ного m oskarżony
ბრალდებული
charged on inquisition
(атриб.) accused of murder
(атриб.) accused of a crime, (ім.) prisoner at the bar