Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
БІДНЯ́К (бідна, убога людина), БІ́ДНИЙ, УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), БІДА́К розм., БІДА́Р розм., НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИ́ДАР підсил., ЗЛИ́ДЕНЬ підсил. розм.... смотреть
ОБІ́РВАНЕЦЬ, нця, ч., розм.Людина, що ходить у поганому, подертому одязі; обшарпанець.– У мене є голка, щоб не ходить обірванцем (О. Стороженко);Довго ... смотреть
обі́рванець[оуб’ірванеиц']-н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў
Безштанько, голодраб, голодранець, голодрига, голодриш, голюк, гольтіпака, гультіпака, дріпло, капцан, ланець, лахмай, лахмотник, отіпанка, ошара, ошар... смотреть
-нця, ч., розм. Людина, що ходить у поганому, подертому одязі; обшарпанець. || Убога, незаможна людина; злидень.
імен. чол. роду, жив.
-нця, ч. , розм. Людина, що ходить у поганому, подертому одязі; обшарпанець.|| Убога, незаможна людина; злидень.
{оубі́рванеиц} -нца, ор. -нцеим, м. (на) -нцеиві/-нцу, мн. -нці, -нціў.
див. бідний
-нця m oberwaniec
обірванець, -нця