НАЧОТЧИК

начо́тчик іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

НАЧОТЧИЦЯ →← НАЧОТНИЦЬКИЙ

Смотреть что такое НАЧОТЧИК в других словарях:

НАЧОТЧИК

-а, ч. Людина, яка багато читає, але поверхово, механічно засвоює прочитане.

НАЧОТЧИК

імен. чол. роду, жив.начетчик

НАЧОТЧИК

Буквоїд, див. доктринер, схолястик, гелертер

НАЧОТЧИК

-а, ч. Людина, яка багато читає, але поверхово, механічно засвоює прочитане.

T: 128