Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
II. НАСТАВЛЯ́ТИ кого (давати конкретні поради, настанови, як слід робити, поводитися в тих чи інших випадках), НАСТАНОВЛЯ́ТИ рідше, НАПУ́ЧУВАТИ (НАПУЧА... смотреть
НАУСТИ́ТИ див. науща́ти.
Наустити См. Наущати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 530.
див. наущати.
Намовляти, підмовляти
див. наущати.