Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
НАЛОКІ́ТНИК, а, ч.Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження.
-а, ч. Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження.
[nałokitnyk]ч.nałokietnik
імен. чол. роду
-а, ч. Металеве покриття, яке захищало лікті воїна від ушкодження.
Elbow-guard
налокітник, -а