МЮЛЬНИК

мю́льник іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

МЮЛЬНИЦЯ →← МЮЛЬНИЙ

Смотреть что такое МЮЛЬНИК в других словарях:

МЮЛЬНИК

МЮ́ЛЬНИК, а, ч.Робітник, що обслуговує мюль-машину, працює на ній.

МЮЛЬНИК

імен. чол. роду, жив.текст.мюльщик

МЮЛЬНИК

-а, ч. Робітник, що обслуговує мюль-машину, працює на ній.

МЮЛЬНИК

-а, ч. Робітник, що обслуговує мюль-машину, працює на ній.

МЮЛЬНИК

мюльник, -а

T: 159