Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
МОТУ́ЗКА, и, ж.Те саме, що мотузо́к.Ззаду [воза] упирається на мотузці корова, а спереду суворий мужик заніс над кіньми батіг. Се ярмаркова проза спіши... смотреть
МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв'язування або прив'язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РА діал., ШВО́РА діал. (п... смотреть
води́ти на моту́зці (на нали́гачі) кого, зневажл. Позбавляти кого-небудь самостійності в діях, у поведінці. (Шеремета:) Ех, товариші! Ми ще слабі. Дозволяємо ще водить себе на мотузці (Мирослав Ірчан); Як хочеться іноді їй .. приневолити його чим-небудь задуматись.. Але вона сього не зробить... Він сам, сам повинен дійти до сього, і не їй водити його на налигачі (Г. Хоткевич). на моту́зці тягти́ кого. Насильно примушувати когось іти куди-небудь. — Хіба тебе в те кіно на мотузці тягли? (З газети). не затя́гнеш во́локом (нали́гачем, на моту́зці і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь неподатливий на умовляння бувати десь; дуже сором’язливий; упертий і т. ін. — От кому щастить! — підморгнув (Юхим). — Самі дівчата в хату приїздять! А тут і волоком не затягнеш... (М. Зарудний).... смотреть
імен. жін. родуверевкавід слова: мотузокімен. чол. родубечевка сущ. жен. рода
Моту́зка, -зки, -зці (прізв.). Моту́зчин∗∗∗Моту́зка, -зки, -зці; -ту́зки, -ту́зок
[motuzka]ж.sznurek
-и, ж. Те саме, що мотузок.
Twine, string, whip-cord; cordзв'язувати мотузкою — to cord
див. вірьовка
【阴】 绳子, 索, 绳索
-и, ж. Те саме, що мотузок.
= мотузок верёвка; бечёвка (тонкая)
Rep, snöre
Tau, reip
-и ż, мотузок -зка m sznurek
Tov, reb
Corde
техн. бечёвка, верёвка
თოკი