Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
(аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка. 1. Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. — Я пам’ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори стає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський); Калинович перший раз почув у оцій канцелярії, як мороз подер його за плечі (І. Франко); У Чіпки аж мороз подрав по спині: він ніколи не чув такого дідового голосу… (Панас Мирний); Мороз подрав Христю поза спиною, серце так трудно заколотилося… (Панас Мирний). моро́зе́ць дере́ по́між лопа́тками. Виїхав у поле — і війнуло на мене духом землі, .. й раптом весь я набубнявів свіжою радістю, такою прохолодною втіхою, од якої морозець дер поміж лопатками (Є. Гуцало). 2. Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т. ін. від чогось. (аж) моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) кому, у кого, від чого і без додатка. 1. Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, раптового впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. Холодно було, і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі звуки (М. Коцюбинський); — Співав про князя Ігоря,— мороз ішов по спині.— Чарівна пісня (Василь Шевчук); І хоч мороз проходив по спині, Сергій Коляда стримував тремтіння і стояв непорушно (І. Багмут); Скрикнув таким диким голосом, що мені мороз пішов поза шкірою (О. Досвітній); — Де вона там тепла? Аж мороз поза шкурою пішов, як черкнувся ногою! — каже Яким і якось неймовірно поглядає на воду (Панас Мирний); Роздягли братчики Кирила Тура, а в Петра аж мороз пішов поза шкурою, як побачив він білу його сорочку.. в крові (П. Куліш); Гнатові аж моро (аж) моро́зом сипну́ло (сипону́ло) (за спи́ною (по́за шкі́рою, по спи́ні)) в кого, безос. У кого-небудь з’явилося неприємне відчуття холоду від страху, переляку. У Грицька морозом сипнуло від того Христиного крику (Панас Мирний); Страшно Петрові стало… Він зупинився, став прислухатись. За спиною аж морозом сипнуло (Б. Грінченко); Недокус посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою (Ю. Збанацький). сипну́ло мо́ро́зцем по спи́ні. І раптом почувся сплеск, наче скинулась велика риба, і в Журила по спині морозцем сипнуло (Є. Гуцало). обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми) кого, рідше що, по чому, перев. безос. 1. Когось проймає дрож (перев. від хвороби). То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний); Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний). 2. Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т. ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь.— Примарилося, наче хтось у вікно стукає... Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало); — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний); Остовпіла (Катря) й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер). аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало). моро́зо... смотреть
МОРО́ЗЕ́ЦЬ, о́зцю́, ч.Зменш.-пестл. до моро́з.Зима-лихоманка морозцем дмухнула (Л. Глібов);Бачура йшов по грузькій, трохи загусклій від вечірнього легк... смотреть
моро́зець[морозеиц'] -оз'ц'у, ор. -озцеим, м. (на) -оз'ц'і і [морозец'] -роуз'ц'у, ор. -озцем, м. (на) -роуз'ц'і
-озцю, ч. Зменш.-пестл. до мороз. •• Морозець пішов (побіг і т. ін.) поза шкірою (по спині і т. ін.) — те саме, що Мороз пішов поза шкірою (див. мороз... смотреть
-озцю, ч. Зменш.-пестл. до мороз.Морозець пішов (побіг і т. ін.) поза шкірою (по спині і т. ін.) — те саме, що Мороз пішов поза шкірою (див. мороз).
імен. чол. роду
{моро́зеиц} -о́зцу, ор. -о́зцеим, м. (на) -о́зці і {морозе́ц} -роузцу́, ор. -озце́м, м. (на) -роузці́.
див. мороз
морозець, -озцю