Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
МОВЧУ́Н (той, хто не любить багато говорити), МОВЧА́ЛЬНИК розм., МОВЧА́ЗНИК розм., МОВЧА́Н розм., МОВЧА́К розм.; ПОНУ́РА розм. (похмура людина). Ковалі... смотреть
МОВЧА́ЛЬНИК, а, ч., розм.Те саме, що мовчу́н.Якщо досі цей начальник Гнув за критику в дугу. То тепер він став – мовчальник! Як не крийте – ні гу-гу! (... смотреть
-а, ч., розм. Те саме, що мовчун.
див. мовчазний
-а, ч. , розм. Те саме, що мовчун.
мовчальник, -а