МАНКІРУВАТИ

манкірува́ти дієслово недоконаного виду рідко

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

МАНКА →← МАНИШКОВИЙ

Смотреть что такое МАНКІРУВАТИ в других словарях:

МАНКІРУВАТИ

(ким/чим)парновид. дієсл. (що робити?, що зробити?)Дієприслівникова форма: манкірувавши, манкіруючиманкироватьДеепричастная форма: манкировав, манкиру... смотреть

МАНКІРУВАТИ

-ую, -уєш, недок. і док., чим. Легковажно, зневажливо ставитися до виконання своїх обов'язків, іноді перебільшувати значення власної персони. Манкірув... смотреть

МАНКІРУВАТИ

Уникати, уникнути, ухилятися, ухилитися, ухильнутися, нехтувати, занехтовувати, занехтувати, знехтовувати, знехтувати, познехтовувати, занехаювати, зан... смотреть

МАНКІРУВАТИ

-ую, -уєш, недок. і док. , чим.Легковажно, зневажливо ставитися до виконання своїх обов'язків, іноді перебільшувати значення власної персони. Манкірув... смотреть

МАНКІРУВАТИ

(недбало ставитися до своїх обов'язків) to neglect (one's duties), to be remiss; (пропускати) to miss, to be absent, to play truant

МАНКІРУВАТИ

манкі́рувати (франц. manquer) легковажно, зневажливо ставитися до виконання своїх обов’язків, іноді перебільшувати значення власної персони.

МАНКІРУВАТИ

(фр.) легковажно, зневажливо ставитися до виконання своїх обов'язків, іноді перебільшувати значення власної персони.

T: 135