Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
КУШНІ́Р, а́, ч.Фахівець, що вичиняє хутро і шиє з нього одяг, головні убори тощо.Взяв мене батько од череди й почав вчити кравцювать. Він, бач, був кра... смотреть
ЧИНБА́Р (ремісник, який чинить шкури), ГАРБА́Р заст.; КУШНІ́Р (той, хто вичиняє хутро та шиє хутряні вироби). Знайшлися серед них і чинбарі, які досить... смотреть
імен. чол. роду, жив.фахівець, що вичиняю хутро із шкури та шиє хутряні виробискорняк
кушні́р[кушн’ір]-ра, м. (на) -ров'і /-р'і, мн. -ри, -р'іў
-а, ч. Фахівець, що вичиняє хутро зі шкури та шиє хутряні вироби.
[kusznir]ч.kuśnierz
Кушні́р прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
-а, ч. Фахівець, що вичиняє хутро зі шкури та шиє хутряні вироби.
【阳】 熟制毛皮匠
{кушні́р} -ра́, м. (на) -ро́ві /-рі́, мн. -ри́, -рі́ў.
Кушні́р, -ні́ра́; -ні́ри́, -рі́в
Furrier, furr dresser
техн. овчинник (специальность)
Кушнер
скорняк; овчинник
-а m kuśnierz
кушнір, -а
кушнер
кушнер
КУШНІ́Р Віктор Степанович• КУШНІР Віктор Степанович(3.VIII 1937, с. Калиня, тепер Кам'янець-Подільського р-ну Хмельн. обл. — 4.Х 1973, Київ)— укр. поет... смотреть
КУШНІ́Р Володимир• КУШНІР Володимир(псевд. і крипт. — В. Ріншук; К-р, В.; — Р; V; W. К. та ін.; 1881, Галичина — 25.Х 1933, Прага)- укр. публіцист і ку... смотреть