Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
КУЖІ́ВКА, КУЖІ́ЛКА, и, ж.Частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу.Вломила си [вломилася] Маріччина писана кужівка (з народної пісні);Ниж... смотреть
КУЖІ́ВКА (КУЖІ́ЛКА) (кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ (КУЖІ́ЛЬ), КУЖЕ́ЛИНА розм., КУЖЕ́ЛИЦЯ розм., КРУЖІ́ВКА діал. Буде мати бити щітк... смотреть
кужілка, -и, ж. Частина прядки у вигляді кілка, на якого намотують прядиво.
імен. жін. роду
Кужі́вка:— пристрій для прядива (повісма) [10]
кужілка, -и, ж. Частина прядки у вигляді кілка, на якого намотують прядиво.
футляр, куди клали камінець (дурбак) для гостріння коси